Як суд над УПЦ може бути пов'язаний із закінченням війни

Україна і Євросоюз готуються, — або вдають, — до можливих мирних переговорів, які мають привести до завершення російсько-української війни. Серед інших пунктів, які сторони пропонують розглянути на майбутніх переговорах, згадується також питання «різноманітності культур і релігій».

«Київ і Москва «посилюють взаєморозуміння і повагу до розмаїття мов, культур і релігій», — вказується в наведеному в ЗМІ списку пропозицій на шляху до мирного врегулювання. Не потрібно бути семи п’ядей у лобі, щоб зрозуміти, що цей пункт завуальовано вказує на дотримання прав та інтересів Української Православної Церкви. Інших «релігійних інтересів» у Росії на території України просто немає.

Звичайно, це ще нічого не означає і, цілком імовірно, що україно-європейська сторона просто водить Росію за ніс, пропонуючи РФ ті речі, які росіяни неодноразово вносили до сфери їхніх інтересів. Однак, зважаючи на внутрішню кризу, яка загрожує соціальним сплеском, невдачі на фронті, а також тиск з боку США і партнерів, цілком ймовірно, що українській стороні таки доведеться піти на перезавантаження ситуації.

Таким чином, сьогоднішнє судилище над УПЦ, яке вже неабияк і неприродно затягнулося, найімовірніше, буде доведено до заборони Київської митрополії УПЦ. Цим рішенням влада фактично візьме Церкву в заручники, щоб виторгувати замість її свободи і дотримання прав щось варте уваги у Росії. Такий сценарій розвитку подій, до речі, цілком вигідний і російській стороні. Адже в разі, якщо все розвиватиметься саме так, як ми пишемо, Росія зацементує за собою статус «захисника Православ’я», нівелювавши тим самим будь-які проавтокефальні рухи всередині УПЦ.

Від цього, своєю чергою, отримають політичну сатисфакцію і в українській владі. Після цього за УПЦ буде набагато простіше закріпити статус «проросійської», водночас тримаючи Церкву «в уздах», регулярно натягуючи або послаблюючи віжки за необхідності. Крім того, віряни Церкви будуть автоматично загнані в умовну резервацію, членство в якій фіксуватиме за ними ярлик неблагонадійності з подальшим загостренням політики щодо них за необхідності.

Таким чином, навіть якщо війна найближчим часом буде закінчена, не факт, що мир триватиме довго. При збереженні нинішніх розкладів «цапи-відбувайли» і «крайні» так чи інакше будуть призначені, і вони продовжать залишатися під пильною увагою, а відігратися на них або звинуватити в чому-небудь завжди буде зручно для того, щоб почати новий виток конфлікту. На жаль, Українська Православна Церква також перебуває в цих списках і в будь-який час може бути використана як тригер для відновлення російсько-української війни.