Глобальне дослідження виявило сім моделей ставлення до Біблії у світі

Біблійне товариство презентувало масштабний аналітичний звіт «Patmos Typology Report», який детально описує, як культурні, релігійні, політичні та економічні чинники формують ставлення до Священного Писання в різних частинах світу. Дослідження, що охопило 85 країн, виділило сім унікальних «кластерів», які допомагають зрозуміти існуючі бар’єри та можливості для місіонерської роботи.

Як повідомляє Christian Today, звіт розроблений спільно з Об’єднаними біблійними товариствами і заснований на наукових даних Gallup. Він є продовженням найбільшого у своєму роді дослідження «Patmos World Bible Attitudes Survey», у якому взяли участь понад 91 000 осіб. Попереднє дослідження показало, що переважна більшість людей у світі вірить у Бога або вищу силу, а кожен десятий нехристиянин висловив інтерес до вивчення Біблії.

Новий звіт пропонує класифікацію, що виходить за рамки географії та мови, і визначає сім загальних середовищ, або «кластерів», зі своїми стратегічними особливостями:

Кластер 1: Включає країни, де християнство — невелика, але стійка меншість у переважно мусульманських суспільствах з економічними труднощами (Чад, Малі, Пакистан). Лише 3% населення володіють Біблією, але 94% вважають віру важливою. Рекомендується використовувати усні та аудіоформати Писання.

Кластер 2: Охоплює країни, де християнство залишається релігією більшості, але його вплив знижується, особливо серед молоді (Центральна та Східна Європа, Португалія, Греція). 50% володіють Біблією, але тільки 9% читають її щотижня. Тут важливо відновлювати актуальність Писання через особисті стосунки, а не формальні структури.

Кластер 3: Економічно розвинені країни з мусульманською більшістю (90%), де християнські меншини стикаються з тиском (Саудівська Аравія, Ірак, Єгипет, Ізраїль). Біблією володіють лише 2% населення. Звіт рекомендує стримані, цифрові та орієнтовані на відносини стратегії.

Кластер 4: Більша частина Південної та Центральної Америки, а також Філіппіни. Християнство формує культуру, але поступається місцем секуляризму. Ентузіазм щодо Біблії високий: 74% володіють нею, а 37% читають щотижня. Важливо пов’язувати Писання з повсякденними реаліями, такими як економічна нерівність.

Кластер 5: Високорозвинені, світські суспільства, де багато хто вважає себе нерелігійним (Західна Європа, Північна Америка, Австралія). Володіння Біблією широко поширене (57%), але регулярне використання низьке (24%), оскільки вона часто сприймається як застаріла. При цьому в США показники помітно вищі (71% і 35% відповідно), ніж, наприклад, у Великій Британії (45% і 16%).

Кластер 6: Країни Азії з величезним релігійним розмаїттям (Камбоджа, Індія, Японія, Південна Корея). Християнство тут — невелика меншість, а обізнаність про Біблію вкрай низька: 74% населення нічого про неї не знають. Потрібні довгострокові освітні та цифрові стратегії.

Кластер 7: Країни Африки на південь від Сахари, де християнство активно і глибоко інтегроване в життя (Нігерія, Кенія, ПАР). 62% населення володіють Біблією, 51% читають її щотижня. Тут фокус має зміщуватися з простого доступу до поглиблення розуміння та учнівства.

Автори звіту застерігають від універсальних підходів, порівнюючи свою роботу з притчею про сіяча: «Що краще ми розуміємо різні контексти, то краще ми підготовлені до обробітку ґрунту, щоб насіння могло рости і процвітати». Головна мета дослідження — перейти від забезпечення доступу до Біблії до реального залучення, яке здатне змінювати життя людей у будь-якому куточку світу.