Чи вдасться ПЦУ ліквідувати "Київський патріархат"

Відносини між главами УПЦ КП і ПЦУ, незважаючи на масу спільних інтересів, уже давно не можна назвати ідеальними. Реінкарнація «Київського патріархату» після запуску Американсько-Константинопольського проєкту ПЦУ у 2018 році є чи не найяскравішим доказом того, що Філарет Денисенко не планував входити до структури «нової церкви». Ця його позиція підтверджувалася і відповідною риторикою на адресу ПЦУ, яка впродовж 7 років залишалася незмінною.

Однак, нещодавня «дружня зустріч» глав УПЦ КП і ПЦУ стала свого роду системним збоєм у позиції Філарета. У ПЦУ урочисто заявили про те, що відносини між «наставником і учнями» пішли на лад. Однак більшість представників «Київського патріархату» зовсім не такі оптимістичні і стверджують про загрозу існування УПЦ КП. Один із високопоставлених представників УПЦ КП зв’язався з нами, щоб повідомити деталі, що залишилися «за лаштунками» конфлікту між УПЦ КП і ПЦУ.

Ізоляція Філарета: хто і в чиїх інтересах «заліковує» главу УПЦ КП

Почати слід з того, що «Київський патріархат» переживає системну кризу. Структура, яка колись створювала серйозні неприємності своєму прямому конкуренту — Українській Православній Церкві, зараз переживає не найкращі часи. Хоча Філарет і відмовився входити в ПЦУ, весь актив УПЦ КП опинився там. Це ускладнило роботу управлінської структури організації, а здоров’я Денисенка, що похитнулося, розкрило стару проблему «почесного патріарха», яка мала місце ще за часів його управління екзархатом РПЦ. Йдеться про родичів Філарета, які фактично взяли під контроль свого старого родича, загостривши разом із цим апаратну боротьбу всередині УПЦ КП.

«Патріарха Філарета утримували в ізоляції з того самого моменту, як 24 серпня він з’явився на Літургії з безліччю ран на тілі. Рідня при цьому сказала лікарям, що він упав у душі, а протоієрею Іоанну, — духівникові Патріарха впродовж останніх десятиліть, — що в нього проблеми з судинами. Лікарі при цьому вельми однозначно натякали нам на те, що, згідно з аналізами, Патріарха труять неадекватними дозами ліків, але, оскільки аналізи брали представники клініки, в якій працює його племінниця, ми зараз їх отримати не можемо. 5 листопада про вивезення Патріарха до Михайлівського ми всі дізналися вже постфактум із Трьохсвятительської (резиденція глави ПЦУ, — ред.). Жодних подробиць зустрічі не знаємо, нікого, крім його рідні та «думенківців», там не було. Після цього і донині на Богослужіння його не привозять», — зазначило наше джерело в УПЦ КП.

Після зустрічі Епіфанія Думенка і Філарета Денисенка, яка відбулася 5 листопада, ієрархи УПЦ КП почали «бити на сполох», заявляючи про те, що «їхнього патріарха» примусово привезли «на уклін» до Думенка. За словами джерела, ще в день пам’яті князя Володимира, Філарет недвозначно висловлювався на адресу лідерів ПЦУ і був сповнений рішучості відстоювати УПЦ КП.

«На Володимира він, явно перебуваючи в здоровому глузді, чітко називав Думенка і Зорю зрадниками. Ну і з «Духовним заповітом» його це не сильно «б’ється»», — додав співрозмовник.

До речі, про «Духовний заповіт». 19 жовтня, за місяць до зустрічі з Думенком, Філарет підписав документ, у якому категорично позначив своє ставлення до ПЦУ та її ключових гравців, заборонивши їм навіть участь у його відспівуванні. Там же Денисенко згадав про залежність ПЦУ від Фанару, підкресливши свою незгоду зі статусом організації. У ПЦУ поспішили назвати «Духовний заповіт» підробленим, пояснивши його хворобою Філарета. Мовляв, «патріарх уже без пам’яті, — ось його і використовують як хочуть». У самому «Київському патріархаті» цю заяву ЗМІ, близьких до Євстратія Зорі, категорично заперечують.

«Я навіть більше скажу. Його племінниці вже після Літургії закрили в покоях і вимагали відкликати підпис, чого він не зробив. Про це розповіла черниця Варвара, яка працює в Патріархії вже багато років», — зазначило наше джерело в УПЦ КП, стверджуючи, що Філарет чітко усвідомлював, що саме і навіщо підписує.

Таким чином, виходячи з тієї інформації, яку нам вдалося отримати від своїх джерел в УПЦ КП, можемо зробити перший висновок. Родичі Філарета Денисенка, які опікуються його лікуванням і мають безпосередній доступ «до тіла», хоча й не схиляють його до переходу в ПЦУ, проте цілком очевидно працюють в інтересах Думенка, всіляко намагаючись нівелювати ідею існування «Київського патріархату» після смерті його глави.

Що задумали в ПЦУ

Природно, зацікавленість ПЦУ в тій кризі, яка зараз утворилася в УПЦ КП, очевидна. Піти проти «Київського патріархату» так само, як вони роблять це щодо УПЦ, у Думенка не зважаться. По-перше тому, що їх просто не зрозуміють свої ж, зважаючи на ідеологічну та історичну близькість організацій. По-друге, у ПЦУ з’явилася реальна можливість «вилікувати» розкол своєї організації, щоб надати хоч якісь позитивні результати грекам, відверто розчарованим діяльністю української схизми.

У цьому контексті вельми дивно виглядає той факт, що синод ПЦУ, який відбувався 8 листопада, — за три дні після зустрічі Епіфанія і Філарета, — узагалі ніяк не відзначив цю знаменну для ПЦУ подію. У прес-релізі розповіли навіть про участь Думенка в якомусь другосортному форумі в Чехії, а зустріч із Філаретом обійшли стороною. Однак, мовчання синоду ПЦУ зі згаданого приводу розраховане лише на зовнішню аудиторію, в той час, як усередині організації вперто циркулює зовсім інша інформація.

«Останній Синод ПЦУ ухвалив якесь засекречене рішення (щодо УПЦ КП, — ред.). Нам про засекречене рішення Синоду повідомив N (ієрарх ПЦУ, ім’я якого ми, зі зрозумілих причин, не розкриваємо, — ред.)», — розповів наш співрозмовник.

Звісно, можна скільки завгодно іронізувати з приводу того, що історія має вигляд більше як «конспірологія», однак давайте проаналізуємо реакцію верхівки ПЦУ на факт зустрічі з Філаретом. Епіфаній Думенко, наприклад, нагородив Філарета відзнакою, привітавши з 30-річчям «патріаршества» і подякувавши за багаторічну працю. Один із впливових ієрархів ПЦУ Дмитро Рудюк також розсипався компліментами на адресу Філарета, ностальгуючи за «старими часами», коли всі «дружно жили, не тужили». Прес-секретар ПЦУ Євстратій Зоря, який раніше називав Філарета мало не «старим маразматиком», лаконічно опублікував у своїх соцмережах новину про «душевну зустріч» уже навіть не «почесного», а просто «святійшого патріарха» Філарета з Думенком.

Усе вказує на те, що в ПЦУ зустріччю з Філаретом залишилися задоволені. Чи була це «зустріч заради зустрічі»? Навряд чи. Щонайменше в ПЦУ могли домогтися підписання якогось меморандуму, який скасував би «Духовний заповіт» і дозволив би Епіфанію очолити поховання Філарета, зазначивши тим самим спадкоємність ПЦУ і УПЦ КП. Максимум, що могло б статися, це перепис активів і майна УПЦ КП на користь ПЦУ шляхом якогось майнового договору.

Що планують в УПЦ КП

За обставин, що склалися, завдання мінімум для ієрархів УПЦ КП — розблокувати «чари» Думенка, накладені на Філарета. Про їхню наявність вказує той факт, що Денисенко, після спілкування з главою ПЦУ, так і не зустрівся з жодним зі своїх підлеглих, щоб прояснити ситуацію. «На даний момент ми плануємо першочергово шукати способи деблокувати Патріарха», — повідомило наше джерело в УПЦ КП.

Тут, до речі, важливо відзначити роль керуючого справами УПЦ КП Андрія Маруцака. 11 листопада він провів «робочу зустріч» із Філаретом. Станом на сьогодні, Маруцак — єдиний з УПЦ КП, хто зміг підібратися до Денисенка впритул. Такий стан речей наводить на певні роздуми щодо охайності керуючого справами УПЦ КП.

«Маруцак, дуже може бути, сам працює з ПЦУ. Він усіляко гальмував проведення Архієрейської наради і шантажем відтягнув від неї американського ієрарха Луку. Але зараз складно сказати, чи є це пилом у вічі, чи результатом тиску єпископату, оскільки раніше самого Маруцака до Патріарха теж не допускали», — розповів наш співрозмовник.

У цьому контексті варто зазначити, що «літописець» УПЦ КП і особисто Філарета журналіст Юрій Дорошенко на підконтрольному Телеграм-каналі «За Українську церкву» неодноразово несхвально, — а подекуди навіть нецензурно, — висловлювався на адресу Маруцака. Журналіст стверджує, що саме керуючий справами УПЦ КП є «кротом», який працює на ліквідацію «Київського патріархату».

Тим не менш, більшість ієрархів УПЦ КП об’єдналися і рішуче готові відстоювати існування УПЦ КП. «Архієрейська рада УПЦ КП», яка нещодавно пройшла, публічно заявила про маніпуляції ПЦУ щодо організації та загрозу життю Філарета Денисенка. За словами нашого джерела, у «Київському патріархаті» не пускають ситуацію на самоплив і навіть готові дати відсіч структурі Думенка, у разі намірів.

«Держпідтримка у ПЦУ похитнулася через те, що вона себе дискредитувала. У нас була розмова зі співробітниками СБУ, які заявили, що втручатися в цей конфлікт не планують. При цьому в ГУР є один підрозділ, який за запитом архієреїв обіцяв втрутитися за необхідності на нашому боці», — підкреслив співрозмовник.

Бажане і дійсне

Звичайно, ми не в усьому поділяємо оптимізм представників УПЦ КП. На прикладі терору щодо Української Православної Церкви, влада демонструє свою прихильність до ПЦУ. Можливо, їм не так важливо, хто очолюватиме цю організацію в перспективі, однак лояльність ПЦУ очевидна, за що Епіфанію гарантовано домінування на державно-церковному рівні. Проте в нинішній час не можна нічого стверджувати напевно. Події розвиваються так динамічно, що через місяць-два все може змінитися.

Проте, якщо в УПЦ КП все ж реально оцінюють своє становище, вони не можуть виключати того, що ПЦУ таки вдасться поглинути «Київський патріархат». Як нам здається, за обставин, що склалися, єдиний варіант для «Київського патріархату» не опинитися «біля розбитого корита», це спробувати налагодити діалог саме з Українською Православною Церквою. По-перше, такий сценарій допоміг би покласти край існуючому розділенню між УПЦ та УПЦ КП і виведе ієрархів «Київського патріархату» зі стану канонічної ізоляції. По-друге, подолання розколу між УПЦ і УПЦ КП стало б найсильнішим ударом по іміджу ПЦУ і суттєво похитнуло б її позиції на українському та міжнародному рівні.