Православний багатодітний батько закликає Патріарха Варфоломія до публічного покаяння

Відкритий лист православного вірянина, батька десятьох дітей, надісланий Вселенському Патріархові Варфоломію, викликав широкий резонанс і бурхливі обговорення в церковних колах. Автор листа висловлює глибоке занепокоєння участю Патріарха в нещодавньому заході, присвяченому пам’яті I Вселенського Собору в Нікеї, на якому також були присутні представники Римо-Католицької церкви та протестантських деномінацій. На думку автора, ця подія породила серйозні питання віри та еклезіологічного порядку, і він закликає Патріарха до публічного покаяння.

Як повідомляє Vima Orthodoxias, лист датований 11 грудня 2025 року і підписаний Михайлом Цакірідісом із Салонік, батьком десятьох дітей. Він активно поширюється в церковному середовищі, викликаючи серйозні роздуми серед частини православної пастви, що також відзначається в церковних новинних репортажах.

У своєму зверненні Михайло Цакірідіс прямо критикує присутність Патріарха на заході в Нікеї, організованому під егідою Вселенського Патріархату, де також брали участь представники Римо-католицької церкви та протестантських догматів. Він заявляє: «Як православний християнин, батько 10 дітей по благодаті Божій, відчуваючи «добре занепокоєння», як казав святий Паїсій, і бачачи цю фієсту, що відбулась у Нікеї з Вашою присутністю, присутністю єресіарха Рима Папи Льва(примітка: імовірно, мова йде про чинного Папу), різноманітних протестантських відгалужень, я поділюсь із Вами деякими думками та запитаннями, що в мене виникли».

Цакірідіс наводить конкретні догматичні аргументи, посилаючись на рішення І, ІІ та ІІІ Вселенських Соборів і складання Символу віри. Він підкреслює: «Перший Вселенський Собор встановив загальну Пасхалію для своїх членів, православних християн, а не для єретиків, які існували тоді. На перших двох Вселенських Соборах було складено Символ віри, в той час як на третьому засуджується всякий, хто що-небудь додає або прибирає з нього».

Особлива увага приділяється питанню Filioque і позиції Римо-католицької церкви. Автор листа посилається на III Вселенський Собор і IX Апостольський Канон, вказуючи, що, згідно з церковною традицією, спільна молитва з єретиками тягне за собою найтяжчі покарання.

У центральній частині листа багатодітний вірянин ставить Патріарху п’ять запитань. Серед них:

• «Заради єдності, чи можливо, щоб чиста віра Православ’я об’єдналася з нечистотами єретиків?»
• «Чи може світло об’єднатися з темрявою?»
• «Чи помилявся святий Григорій Палама, коли заявляв, що ми не приймемо папістів у спілкування, поки вони зберігають Filioque?»

У найемоційнішій частині листа Михайло Цакірідіс звертається до Патріарха з драматичним закликом: «Тепер, коли завіса опустилася, і Ви за крок до Вашої могили, я благаю Вас зробити публічну заяву про покаяння: засудити всі єресі, псевдособор у Колімбарі, відкликати томос про автокефалію в українських розкольників, засудити розкольницьку церкву Скоп’є і сповідувати єдину істину Православ’я».

Лист завершується сильною есхатологічною згадкою та побажанням, що вже спричинило дискусії в богословських колах, серед вірян та в церковних ЗМІ, як зазначають джерела з Елладської Церкви та спостерігачі церковної сфери. Його зміст відображає глибокий розкол, який продовжує існувати всередині Православ’я навколо міжхристиянського діалогу, і лист слугує гучним свідченням жорсткого, але реального голосу православної пастви.

Нагадаємо, раніше ми повідомляли про те, що ієрарх Елладської Православної Церкви Митрополит Кіфірський і Антікіфірський Серафим піддав критиці спільні з римо-католиками святкування 1700-річчя I Вселенського собору, які відбувалися в Туреччині наприкінці листопада 2025 року під егідою Константинопольського патріархату. Архієрей зазначив, що на святкуванні був присутній лише один, — окрім Патріарха Варфоломія, — з Предстоятелів Помісних Православних Церков саме тому, що в заході взяв участь Папа Римський Лев XIV. Крім того, митрополит Серафим заявив про недоречність підписання декларації про співпрацю між Константинопольським Патріархом і Папою Римським, зважаючи на істотні суперечності в православному і католицькому богослов’ї.