Суперечки навколо обрання ігумена Священного монастиря Синаю: правознавець вказує на канонічні порушення

Нещодавнє обрання архімандрита Симеона Пападопулоса новим ігуменом Священного монастиря Синаю, а потім його висвячення в сан єпископа та інтронізація як Архієпископа Синаю, Фарана і Раїфу, опинилося під пильною увагою. Незважаючи на гадане вирішення тривалих проблем і одностайне рішення Синайського братства, видатний правознавець — доктор Анастасіос Вавускос, ставить під сумнів законність цієї процедури, посилаючись на фундаментальні порушення канонічних правил, що стосуються віку кандидата і місця його чернечого постригу.

Як повідомляє грецький портал Vima Orthodoxias, Священний монастир Синаю впродовж кількох місяців перебував у центрі суспільної уваги. Причиною стало рішення Апеляційного суду Ісмаїлії, яке поставило під сумнів юридичну правосуб’єктність обителі, спричинивши низку реакцій і дій з боку як грецького уряду, так і самого монастиря. Цей складний період, здавалося, завершився 14 вересня 2025 року одноголосним обранням Синайським братством архімандрита Симеона Пападопулоса новим ігуменом. Згодом, 19 жовтня 2025 року, його висвятили на єпископа Блаженніший Патріарх Єрусалимський Феофіл та інтронізували як Архієпископа Синаю, Фарана і Раїфу.

Однак, як стверджує доктор Анастасіос Вавускос, адвокат і архонт Асікрит Константинопольської Православної Церкви, ця удавана «магічна» тиша і вирішення всіх проблем монастиря є оманливими. Він заявляє, що сама процедура обрання нового ігумена Синайським братством викликає серйозні питання щодо її легітимності та дійсності. За його словами, якщо обрання інституційного органу є незаконним, то і всі його подальші рішення та дії також будуть незаконними, що, замість вирішення проблем, лише посилює їх.

Доктор Вавускос ґрунтує свої висновки на аналізі двох основних статутів, що регулюють діяльність Синайського монастиря. Перший — «Основоположні правила Грецької православної автономної священної царської обителі Святої Катерини Святої і Богошанованої Гори Синай», ухвалений грецьким парламентом і внесений до Закону № 5224/2025. Однак цей статут, будучи грецьким законом, має силу тільки в географічних межах Греції, а не за її межами. Оскільки монастир розташований у Єгипті, а обрання ігумена відбулося там же, цей закон не має до нього жодного стосунку. Таким чином, якщо обрання ґрунтувалося на цьому статуті, воно є нікчемним.

Другий статут — «Основоположні правила Грецької православної священної царської і автокефальної обителі Богошанобливої Гори Синай», розроблений і ухвалений Синайським братством 1971 року. Цей статут, на думку Вавускоса, є повністю законним, дійсним і чинним. Стаття 20 цього статуту встановлює дві ключові вимоги до кандидата на посаду ігумена:

1. «Синайський постриг»: Кандидат має бути одним із братів монастиря, які отримали чернечий постриг саме у Священному монастирі Синаю. Це означає, що Синайський монастир має бути їхнім «монастирем покаяння». Відповідно, члени братства, пострижені в інших монастирях, не можуть бути кандидатами.
2. Вікові обмеження: Вік кандидата має бути не молодше 35 і не старше 60 років.

Доктор Вавускос наводить дані, що ставлять під сумнів відповідність обраного ігумена цим вимогам. Згідно з його інформацією, всупереч опублікованим даним (включно зі сторінкою у Вікіпедії, де вказано постриг на Синаї 1988 року), чернечий постриг Архієпископа Симеона відбувся 16 лютого 1983 року у Священному монастирі Чесного Хреста в Самоській і Ікарійській митрополії, здійснений тодішнім митрополитом Самоським і Ікарійським Пантелеімоном Бардакосом. Це підтверджується і власною заявою Архієпископа Симеона в інтерв’ю С. Хадзі(YouTube), де він сказав: «мій чернечий і священицький початок був з іншого місця… початок був швидше поза грецькою церквою», що, на думку Вавускоса, є повним визнанням відсутності «синайського постригу».

Крім того, якщо ці відомості вірні, постає питання про наявність канонічного відпускного листа з монастиря Самоса, необхідного для повноцінного юридичного членства в Синайському братстві. Без нього Архієпископ Симеон міг би бути не просто таким, що не відповідає умові «синайського постригу», а й зовсім не бути повноцінним членом Синайського братства, що ще більше посилює проблему законності його обрання.

Що стосується вікових обмежень, Архієпископ Симеон, згідно з його біографією (народжений 1957 року, як зазначено на Вікіпедії), на момент обрання 2025 року досяг 68 років, перевищивши максимально допустимий вік (60 років) на вісім років. Таким чином, навіть за одним цим пунктом його обрання є недійсним.

Доктор Вавускос підкреслює, що навіть одностайне обрання не може зробити законною дію, яка суперечить чинному статуту. Він висловлює здивування, чому компетентні державні органи, втручаючись у процес, не запитали заздалегідь відомості про відповідність кандидатів вимогам Статуту 1971 року. Це дозволило б уникнути «помилки недійсного обрання» і не поставило б високоповажного клірика, яким є отець Симеон, у настільки неприємне становище.

Насамкінець, правознавець пропонує два можливих шляхи розв’язання: або добровільна відставка Архієпископа Симеона і всіх, хто сприяв виникненню цієї ситуації, або збереження статусу-кво, що, на його думку, є найвірогіднішим. Він висловлює сподівання, що публікація його позиції стане відправною точкою для зміни підходу до вирішення проблем Синайського монастиря, де візьме гору повага до законності та серйозність у їхньому розв’язанні, заради захисту самого інституту, а не окремих особистостей.

Нагадаємо, Патріарх Єрусалимський Феофіл III оголосив про успішне вирішення нещодавніх пастирських та організаційних труднощів у житті православної громади на горі Синай. Заяву було зроблено 19 листопада 2025 року під час зустрічі з представниками Міжпарламентського комітету з Православ’я, які перебувають на Святій Землі з паломницьким візитом.