ПАРЄ закликає до повної заборони "конверсійної терапії", включно з релігійними практиками, і посилення просування ЛГБТ-ідеології

Парламентська асамблея Ради Європи (ПАРЄ) виступила із закликом до повної заборони так званої «конверсійної терапії». Ця заборона охоплює широкий спектр практик, включно з релігійними і пастирськими формами допомоги, спрямованими на зміну сексуальної орієнтації або гендерної самоідентифікації. Крім цього, ПАРЄ настійно рекомендувала своїм 46 країнам-членам посилити просування ЛГБТ-ідеології серед дітей і запровадити кримінальне переслідування за застосування «конверсійної терапії» у сферах охорони здоров’я, освіти та релігії.

Зазначену резолюцію ухвалила Парламентська асамблея Ради Європи 29 січня 2026 року. Документ визначає «конверсійну терапію» як будь-які дії, що мають на меті посилення гетеросексуального потягу або приведення гендерної ідентичності у відповідність до статі, присвоєної під час народження. До числа таких дій включено не тільки психологічне та поведінкове консультування, а й духовні та релігійні ритуали та інші форми впливу.

Резолюція об’єднує під загальним поняттям насильницьких практик вельми широкий спектр підходів — від прямого примусу до духовної та душпастирської допомоги, зокрема молитви за людей із гендерною дисфорією. Цей крок викликав значну дискусію, оскільки зачіпає свободу віросповідання і право батьків на виховання дітей.

ПАРЄ також закликала держави-члени посилити просування ЛГБТ-ідеології серед дітей, що, на думку критиків, може призвести до обмеження прав батьків, лікарів і священнослужителів відмовляти молодь від гормональної терапії та операцій зі зміни статі. Кримінальне переслідування практик «конверсійної терапії» в різних сферах життя суспільства, як очікується, стане серйозним викликом для традиційних підходів до питань статі та сексуальності.

Нагадаємо, раніше повідомлялося про те, що в Канаді протестантський священик Дерек Реймер зіткнувся із загрозою тюремного ув’язнення після публічної критики заходу для дітей за участю транс-артистів. Відмова підписати письмові вибачення, яких вимагає суд, погіршила його правове становище, спричинивши дискусію про свободу слова та віросповідання в країні.