Державний суд Естонії розглядає оскарження закону про церкви, що викликає побоювання про порушення свободи віросповідання

В Естонії розгорнулися палкі дебати довкола поправок до Закону про церкви і парафії, спрямованих на заборону зв’язків релігійних організацій із зарубіжними духовними центрами. Державний суд Естонії розпочав розгляд клопотання президента Алара Каріса, який оскаржує конституційність цих змін. Проти законопроєкту виступили Рада Церков Естонії, Естонська Православна Християнська церква (ЕПХЦ) і Пюхтицький ставропігійний жіночий монастир, вбачаючи в ньому загрозу релігійній свободі та прямий тиск на ЕПХЦ через її канонічний зв’язок із Московським патріархатом.

Як повідомляє Postimees, 3 лютого 2026 року Державний суд Естонії у відкритому засіданні почав розгляд цього клопотання. Слухання відбулися в Тарту за участю представників президента, Рійгікогу, Міністерства внутрішніх справ і Міністерства юстиції, а також делегацій ЕПХЦ, Пюхтицького ставропігійного жіночого монастиря і Ради церков Естонії.

Уряд і парламент наполягають, що зміни до закону необхідні заради захисту національної безпеки. За їхньою версією, потенційна загроза походить не від релігійних громад в Естонії, а від зарубіжних центрів впливу, що є ключовим аргументом на підтримку нових норм.

Однак Рада Церков Естонії висловила серйозну стурбованість тим, що держава через зміну законодавства втручається в самовизначення однієї конкретної церкви. На думку Ради, такий підхід створює небезпечний прецедент тиску на релігійну свободу і може торкнутися не тільки ЕПХЦ, а й інших конфесій.

Представники Пюхтицького ставропігійного жіночого монастиря та Естонської Православної Християнської церкви зайняли схожу позицію з президентом. Вони вказали, що пропоновані норми фактично адресовані саме ЕПХЦ через її канонічний зв’язок із Московським патріархатом і не мають загального, нейтрального характеру. У Церкві наголошують, що вимога змінити підпорядкування порушує принцип передбачуваності права. Крім того, на їхню думку, закон покладає на місцеву церкву відповідальність за дії та висловлювання зарубіжних духовних осіб, які перебувають поза її контролем, що створює ризик довільного застосування норм, посилює відчуття дискримінації та підриває довіру вірян до держави.

Нагадаємо, раніше ми повідомляли про те, що на тлі тривалого протистояння навколо поправок до Закону про церкви і парафії, Естонська Християнська Православна Церква (ЕХПЦ) виступила з офіційною заявою, закликаючи до діалогу замість конфронтації. Рійгікогу вкотре ухвалив спірний законопроєкт, який президент Алар Каріс уже двічі повертав на доопрацювання через невідповідність Конституції. Церква висловлює глибоке занепокоєння тим, що законодавчий процес, який безпосередньо зачіпає її діяльність, проходить без її участі.