Місія ЮНЕСКО в Києві: Оцінка Софії Київської, Києво-Печерської лаври та забудови в охоронних зонах

Міжнародні експерти ЮНЕСКО перебувають у Києві з важливою місією, метою якої є оцінка стану Софійського собору та Києво-Печерської лаври, об’єктів Всесвітньої спадщини. Комісія не лише аналізує пошкодження, завдані обстрілами, а й ретельно перевіряє правила забудови в охоронних зонах, а також готовність міста захищати культурні пам’ятки в умовах війни. Від рішень цих фахівців залежить збереження історичного вигляду столиці України.

Як повідомляє столичне видання Київ, місія експертів ЮНЕСКО зосереджена на двох ключових об’єктах, які є візитною карткою міста — Софії Київській та Києво-Печерській лаврі. Ці пам’ятки занесені до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, що робить їхнє збереження питанням не тільки національного, а й міжнародного значення. Експерти не обмежуються лише оглядом фресок і стін; вони проводять комплексний аналіз усього історичного центру: як ведеться будівництво, ремонтні роботи, як місто реагує на потенційні ризики і наскільки ефективно захищає спадщину в умовах війни.

У рамках своєї роботи експерти спільно з Міністерством культури та міською владою: оцінюють стан збереження Софійського собору, монастирських споруд і Лаври; готують план дій на випадок надзвичайних ситуацій; перевіряють правила забудови в охоронних зонах і аналізують українське законодавство про охорону культурної спадщини.

Особливу увагу було приділено огляду буферної зони навколо Софії, яка охоплює значну частину Старого Києва, включно з Володимирською гіркою, Пейзажною алеєю та Майданом. Комісія провела перевірку об’єктів, що стали предметом багаторічних суперечок киян. Серед них — будівля на перетині вулиць Софіївської та Володимирської, нещодавно визнана щойно виявленою пам’яткою, будинок на Гончара, 17/23, де пропонується демонтувати надбудовані поверхи, а також реставрація «будинку зі зміями і каштанами» на Великій Житомирській і частини Пейзажної алеї.

По суті, міжнародні експерти покликані розв’язати дилему, обговорювану в Києві вже два десятиліття: де проходить межа між розвитком міста і руйнуванням його історичного середовища. Спрямування місії було ініційоване Комітетом всесвітньої спадщини ЮНЕСКО після ушкоджень, завданих Софійському собору в червні 2025 року та корпусам Києво-Печерської лаври, включно з входом у Далекі печери й Аннозачатіївською церквою, у січні 2026 року внаслідок російських обстрілів. Завдання експертів — не тільки оцінити збитки, а й виявити загальні ризики, від вибухових хвиль до хаотичної забудови.

У контексті нових підходів до захисту спадщини, у «Софії Київській» було презентовано проєкти зі створення 3D-моделей пам’яток, цифрових архівів і сценаріїв реагування на надзвичайні ситуації, що фактично являє собою перехід до формату «цифрового дубля» історичних об’єктів для найгірших сценаріїв. Буферна зона Софії — це не просто абстрактне поняття з документів ЮНЕСКО; це живий простір, де щодня протікає життя міста. Якщо експерти визнають, що пам’ятки перебувають під загрозою, це потягне за собою реальні наслідки: від заборон на нову забудову в центрі до встановлення міжнародного контролю над будь-якими реконструкціями.

Таким чином, на кону стоїть не тільки доля стародавніх мурів, а й ідентичність самого Києва: чи залишиться він історичним центром Європи, чи перетвориться на звичайний мегаполіс, спогади про минуле якого зберігатимуться лише на архівних фотографіях.

Нагадаємо, раніше стало відомо про те, що у фондосховищах Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» сталася серйозна аварія — прорив системи опалення, унаслідок чого під загрозою опинилися близько 4000 цінних музейних експонатів. Інцидент призвів до затоплення приміщень, де зберігаються колекції «Негативи», «Графіка» та «Живопис».