Архієпископія західноєвропейських парафій російської традиції має намір обрати вікарних єпископів без узгодження з Москвою

Архієпископія православних церков російської традиції у Західній Європі розглядає можливість проведення виборів вікарних єпископів в односторонньому порядку, без отримання схвалення з боку Московського патріархату. Як повідомляє OrthoChristian, відповідну пропозицію висунув митрополит Дубнінський Іоанн напередодні майбутніх єпархіальних зборів, які відбудуться 26–27 червня 2026 року.

Згідно із заявою митрополита Іоанна, таке рішення зумовлене відсутністю реакції з боку Москви на запити архієпископії, надіслані ще у 2023 році. З трьох запропонованих тоді кандидатів було схвалено лише одного — ігумена Августина (Макбета), якого хіротонували у 2025 році. За словами голови єпархії, інші кандидатури залишаються без відповіді, незважаючи на неодноразові нагадування, що ставить під загрозу пастирську діяльність в умовах нестачі єпископських кадрів у Франції, Німеччині та Італії.

Рада архієпископії на своєму травневому засіданні дійшла висновку, що тривале мовчання патріархії фактично паралізує механізм управління єпархією, закріплений у Грамоті 2019 року, прийнятої під час возз’єднання з Московським патріархатом. У зв’язку з цим на голосування буде винесено питання про застосування «виняткової процедури» виборів, що дозволить затвердити архімандрита Віктора (Крецу) та протоієрея Анатолія Негруцу на посадах єпископів.

У своєму зверненні митрополит Іоанн також послався на прецедент Латвійської православної церкви, яка у 2023 році самостійно обрала єпископа, зберігши при цьому канонічне спілкування з патріархатом. Нагадаємо, що однією з ключових вимог архієпископії під час переходу з юрисдикції Константинопольського патріархату у 2019 році якраз була необхідність забезпечення свободи у виборі єпископів для розвитку церковної структури.

Нагадаємо, у 2019 році Архієпископія західноєвропейських парафій російської традиції вийшла зі складу Константинопольського патріархату і приєдналася до Російської Православної Церкви. У результаті такого рішення ієрархія Константинопольського патріархату в Західній Європі спробувала вжити заходів, видаючи «укази про заборону служіння» щодо священнослужителів, які перейшли до складу РПЦ.