В Естонії суперечка навколо закону про релігійні організації дійшла до того, що може бути подано скаргу до ЄСПЛ

В Естонії триває правовий спір щодо поправок до законодавства про церкви та парафії, які обмежують зв’язки релігійних організацій із закордонними структурами у разі загрози національній безпеці. Верховний суд Естонії 8 червня 2026 року визнав відповідні зміни конституційними, однак рішення було ухвалено не одноголосно і викликало критику з боку представників церковних кіл та правозахисників.

За даними Helleniscope, ситуація навколо Естонської християнської православної церкви розвивалася на тлі тиску, пов’язаного з її колишньою канонічною приналежністю до Московського патріархату. Після початку війни в Україні церковне керівництво, як зазначає видання, вжило низку заходів для дистанціювання від російських асоціацій: у 2022 році було публічно засуджено вторгнення, а патріарху Кирилу було заборонено в’їзд до Естонії.

У публікації йдеться про те, що в серпні 2024 року церква в односторонньому порядку розірвала зв’язки з Московським патріархатом. Пізніше, після судових суперечок щодо назви, у березні 2025 року її було зареєстровано як Естонську християнську православну церкву. При цьому Церква відмовилася приєднатися до Естонської апостольської православної церкви під юрисдикцією Константинопольського патріархату у формі вікаріату, посилаючись на необхідність збереження своєї канонічної цілісності.

Згідно з матеріалом, у квітні парламент Естонії ухвалив закон, що забороняє зв’язки з Російською православною церквою, а в наступні місяці були вжиті заходи, які, на думку авторів публікації, торкнулися фінансової підтримки та внутрішнього устрою релігійних організацій. Зокрема, йшлося про зміни статутів, адміністративних структур та механізмів державного контролю.

Ключовим етапом стало рішення Верховного суду Естонії від 8 червня 2026 року. Усі 17 суддів брали участь у розгляді справи, і більшістю голосів — 11 проти 6 — суд визнав конституційними поправки до Закону про церкви та парафії, ухвалені парламентом у вересні 2025 року. Ці зміни забороняють релігійним об’єднанням мати зв’язки з іноземними релігійними організаціями, якщо держава вбачає в таких зв’язках загрозу національній безпеці або конституційному ладу.

Окрему увагу в публікації приділено позиції президента Естонії Алара Каріса. Глава держави двічі відмовлявся підписувати закон, вказуючи на непропорційні обмеження свободи об’єднань та можливі конституційні проблеми. Після повторного ухвалення закону парламентом президент направив це питання на розгляд Верховного суду.

Незважаючи на остаточне рішення суду, у ньому, як зазначається, містилися спроби звузити тлумачення закону: більшість суддів вказала, що заборона має стосуватися адміністративних та організаційних зв’язків, а не питань віровчення. Однак шестеро суддів висловили окрему думку, звернувши увагу на невизначеність поняття «зв’язок» та ризики довільного застосування норми.

У матеріалі також наводиться позиція міжнародної правозахисної організації Justice pour Tous Internationale, яка підготувала правовий аналіз рішення. За оцінкою організації, проблема полягає в правовій невизначеності: закон може дозволити трактувати практично будь-який контакт із закордонною релігійною структурою як потенційну загрозу.

Естонська християнська православна церква, згідно з публікацією, заявила про намір оскаржити рішення в Європейському суді з прав людини. У заяві церкви наголошується, що її діяльність та відданість християнським ідеалам не становлять загрози для естонської держави.

Суперечка навколо закону стала частиною ширшої дискусії про баланс між вимогами національної безпеки та гарантіями свободи совісті й віросповідання. Рішення Верховного суду, неоднозначна позиція суддів та попередні заперечення президента вказують на те, що правові наслідки нових норм можуть залишатися предметом подальшого розгляду як у Естонії, так і на міжнародному рівні.