Зазначимо, раніше депутат Ростислав Павленко зробив заяву щодо теми про можливе створення екзархату Константинопольського патріархату, який, на думку ідеологів заборони Української Православної Церкви, має стати альтернативою для УПЦ після ухвалення законопроекту №8371. Павленко стверджує, що жодних альтернативних варіантів не існує і не розглядається.
Модель вливання всіх православних парафій у ПЦУ не працює, - Кирило Говорун
Позбавлений сану колишній клірик Російської Православної Церкви Кирило Говорун розповів про те, що об’єднання Української Православної Церкви і ПЦУ за сценарієм, який підтримують в організації Епіфанія Думенка, недієздатне. На його думку, це підтверджується тим, що релігійні громади УПЦ не переходять до ПЦУ навіть незважаючи на ухвалений Верховною Радою антицерковний закон, тому для обох конфесій необхідно розробити іншу модель, за якої УПЦ і ПЦУ зможуть співіснувати. Про це він сказав у коментарі телеканалу «Суспільне».
«Зараз ми маємо ситуацію, коли в Україні є дві православні церкви, і є певний антагонізм між цими церквами. Власне, цей антагонізм не влаштовує більшість українців, як випливає з дослідження. І той парадокс, про який ви сказали, що, з одного боку, більшість хоче єдиної церкви, а з іншого боку, так мало парафій переходить, цей парадокс має стосунок до двох можливих моделей об’єднання українського православ’я. Перша модель – це коли всі вливаються у вже існуючу автокефальну помісну помісну Православну Церкву України. Інша модель – це коли знаходять якісь форми об’єднання між існуючими структурами», – сказав Говорун.
Екс-архімандрит додав, що УПЦ і ПЦУ повинні, перш за все, досягти формату мирного співіснування, в результаті якого, за якийсь час, почати діалог про об’єднання.
«Друга модель, мабуть, є єдиною реалістичною на даний момент, тому що дуже мало парафій переходить. Це означає, що перша модель вливання всіх православних парафій до ПЦУ не працює, навіть незважаючи на війну і великий тиск з боку суспільства. Більш реалістичною, хоча й складною, залишається друга модель – коли самі церкви між собою знаходять форму співпраці та співіснування. На початку це може бути модель мирного співіснування, а згодом – структурного об’єднання, що має стати наслідком переговорів і діалогу між церквами. Це дуже складно здійснити. Але такі моделі обговорюються в тому числі на політичному рівні. Це питання також постає в діалозі з іншими помісними церквами, насамперед зі Вселенським Патріархатом», – додав Говорун.
Читайте також
