Парламент Естонії втретє ухвалив відхилений президентом закон про церкви

Парламент Естонії втретє затвердив у початковій редакції Закон «Про церкви і парафії», спрямований на заборону Естонської Православної Християнської Церкви. За ухвалення документа без змін проголосували 63 депутати, 15 висловилися проти. Тепер закон буде направлено до Державного суду для оцінки його відповідності Конституції. Про це повідомляє Postimees.

Протистояння між парламентом і президентом з приводу цього закону триває з весни. Уперше Рійгікогу ухвалив ініційований урядом закон 9 квітня, проте 24 квітня президентка відмовилася його проголошувати, посилаючись на непропорційні обмеження свободи віросповідання. 14 травня парламент вирішив не ухвалювати закон повторно без змін і розпочав його доопрацювання. В оновленій версії, ухваленій 18 червня, прибрали заборону на керівництво релігійною організацією з-за кордону і продовжили перехідний період із двох до шести місяців. Незважаючи на це, 3 липня президент знову відхилила закон, заявивши, що внесені зміни недостатні і документ, як і раніше, суперечить Конституції.

У пояснювальній записці до документа зазначено, що «держава, поважаючи свободу віросповідання, повинна враховувати і потенційні загрози для державної та громадської безпеки».

Таким чином, закон встановлює, хто може бути духовною особою або входити до керівництва релігійної організації в Естонії, а також уточнює вимоги до статутів таких об’єднань. Крім того, документ передбачає механізм, за яким парафія може вийти зі складу Церкви, якщо її діяльність, статут або керівництво не відповідають новим вимогам. Для цього парафії буде достатньо ухвалити новий статут і зареєструвати зміни без згоди колишнього церковного керівництва.

Зазначимо, нещодавно президент Естонії Алар Каріс укотре піддав критиці закон «Про церкви і парафії», використовуючи який Парламент країни намагається заборонити Естонську Православну Християнську Церкву. Глава держави зазначив, що до цього, як і до інших законів країни, потрібно підходити з увагою і деталізацією, а не вносити в нього дискримінаційні правки, які будуть вибірково використані щодо окремої групи громадян.