Спікер ПЦУ висловив сумніви щодо можливої автокефалії УПЦ

Речник ПЦУ Євстратій Зоря висловив власну думку з приводу дискусій щодо можливої автокефалії Української Православної Церкви, які виникли в середовищі єпископату УПЦ. Зоря переконаний, що “запізнілі суперечки” щодо автокефалії в середовищі ієрархів канонічної Церкви, так чи інакше, не призведуть до належного результату, а лише допоможуть “випустити пару” і створити видимість бурхливої діяльності в цьому напрямку.

Як повідомляє видання Еспресо.TV, посилаючись на колонку Євстратія Зорі, ключовими фігурами в суперечці стали ректор академії УПЦ архиєпископ Сильвестр (Стойчев) та керуючий справами УПЦ митрополит Антоній (Паканич). Архієпископ Сильвестр публічно заявляє, що автокефалія для помісної Церкви – це нормальне явище, а не розкол. Водночас митрополит Антоній і його союзники обстоюють позицію, згідно з якою автокефалія для УПЦ “не на часі” і призведе до “розділення”.

На думку Зорі, ця дискусія – не стільки про церковний устрій, скільки про фундаментальне питання української ідентичності. Вона відображає внутрішню боротьбу в УПЦ між визнанням України як незалежної держави з унікальною історією, що має право на власну Церкву, і сприйняттям її лише як частини “святої Русі”, що тимчасово опинилася поза імперським контролем.

Речник ПЦУ нагадує, що питання про необхідність автокефалії для Української Церкви порушували ще в 1917-1918 роках, однак його вирішенню завадила відсутність незалежної державності. Пізніше, у 1990-1991 роках, обидві гілки українського православ’я соборно підтвердили своє прагнення до автокефалії як до найбільш прийнятної форми устрою.

Попри те, що дискусія розпочалася із запізненням на десятиліття, її практичні результати викликають сумніви у представника ПЦУ. Він проводить паралель зі спробами реформувати КПРС наприкінці її існування (“демократична платформа”) та збудувати “соціалізм з людським обличчям”, натякаючи на малу вірогідність реальних змін у структурі, глибоко пов’язаній із минулим.

Нагадаємо, керуючий справами Української Православної Церкви, митрополит Бориспільський і Броварський Антоній (Паканич) представив аналіз історії автокефальних рухів в Україні у ХХ столітті, дійшовши висновку, що вони незмінно були пов’язані з політичними зрушеннями, а не з внутрішньоцерковними потребами. На думку ієрарха, прагнення до автокефалії розглядалося переважно як атрибут державності, а не як засіб для спасіння, що призводило до розколів та історичної нестабільності.